Девіталізація пульпи

Девіталізація – стоматологічна процедура, яка передбачає часткове чи повне видалення пульпи зуба, після чого проводиться лікування кореневого каналу.

Ця процедура проводиться або механічним шляхом або після застосування хімічних стоматологічних препаратів. Другий спосіб вважається найбільш прийнятним та поширеним.

Механічна девіталізація проводиться стоматологом вручну, із застосуванням ручного та механічного інструменту. У такому разі пацієнту роблять знеболювання, а в пульпі зуба висвердлюється отвір для видалення некротизованої або запаленої частини.

Хімічна девіталізація проводиться із застосуванням спеціальної пасти. У разі пульпа зуба розчиняється під впливом медичного засобу.

Є два варіанти девіталізуючої пасти – безмиш’яковиста (параформальдегідна) паста та миш’яковиста паста.

Миш’яковиста паста – склад та протипоказання

Миш’яковиста девіталізуюча паста складається з наступних компонентів:

1. Миш’яковистий ангідрид.
2. Елементи, які мають антисептичну та знезаражуючу дію на пульпу.
3. Знеболюючі компоненти.
4. Компоненти, що забезпечують тривалу дію пасти.
5. Додаткові компоненти.

Миш’як у будь-якій формі – одна з найбільш сильнодіючих отрут. Для людини токсична доза 5 мг, а тому для девіталізації допустима максимальна доза – 3 мг.

Якщо дозу перевищити, можуть спостерігатися такі симптоми інтоксикації, як блювання та рідке випорожнення.

Коли миш’яковиста паста накладається на пульпу, відбувається поступове омертвіння нервових закінчень, судин. Оскільки кровопостачання припиняється, пульпа відмирає, а передача нервових імпульсів припиняється.

Багато стоматологів вважають за краще не використовувати миш’яковисту пасту для девіталізації, особливо при лікуванні дітей, вагітних і матерів-годувальниць. Тим більше, що є більш безпечні та менш токсичні аналоги.

Побічні ефекти, які можуть з’явитися після застосування миш’яковистої пасти:

1. Якщо перевищити дозування можуть з’явитись ознаки інтоксикації організму – нудота, блювання, пронос.
2. При неякісному накладенні пасти, можливе її вимивання або витікання, що супроводжується опіком слизової оболонки рота з подальшими ускладненнями.
3. Якщо пасту перетримати в порожнині зуба довше, ніж це було передбачено, дентин може змінити колір – почорніти.
4. Через високу отруйність пасти може початися періодонтит.
5. Набряк пульпи внаслідок запалення.
6. Дія отрути може поширитися на кісткову та надкісткову тканину, спричинивши їх руйнування.

Існують суворі протипоказання та обмеження для застосування миш’яковистої пасти для девіталізації пульпи:

1. Краще не застосовувати цей засіб для лікування пульпіту у дітей. Діти часто самостійно видаляють тимчасову пломбу, і миш’яковиста паста виявляється в ротовій порожнині. Невідомо, які наслідки будуть від такого впливу отрути на дитячий організм.
2. Не використовується, якщо пацієнт має алергію на миш’як.
3. Коли коріння зуба не закінчило процес формування.
4. Якщо канал зуба неможливо очистити повністю.
5. Якщо відбулася перфорація кореня зуба.
6. Якщо пацієнт має загрозу виникнення глаукоми.
7. Вагітність та лактація.

Є більш сучасний та безпечний метод хімічної девіталізації – параформальдегідна паста. Її використання на лікування пульпіту в дітей віком є ​​пріоритетним.

Параформальдегідна паста – механізм дії, переваги застосування

Параформальдегідна паста накладається на зуб на більш тривалий термін, ніж миш’яковиста. Замість максимум 48 годин носіння миш’яковистої пасти пацієнт повинен проходити з параформальдегідною 10-14 днів. Однак, цей метод девіталізації вважається більш щадним для організму, оскільки така паста менш токсична. Вона робить не такий агресивний вплив на тканини періодонта, як містить миш’як. Така паста сприяє відмиранню судин пульпи та припинення її кровопостачання, проте не викликає патологічних змін у періодонті навіть при тривалому використанні.

Параформальдегід надає також муміфікуючий вплив на пульпу, що відмирає. Він «витягає» з пульпи вологу, у результаті вона висихає.

Якщо потрібно провести девіталізацію пульпи зуба з несформованим корінням, використовують тільки параформальдегідну пасту.